Наталія Грищенко

Психолог

Наталія Грищенко

Психолог

Хвороба – не покарання, а урок?

Хвороба – не покарання, а урок?

Західна медицина в основному схиляється до того, що захворювання пов’язані насамперед з генетикою людини. Натомість, східна медицина, якій понад 3 тис. років, свідчить, що наші хвороби являються результатом нашої самореалізації в цьому світі. За допомогою хвороби, спричиненими енергетичними розладами, підсвідомість вказує нам на перешкоди для нашого духовного розвитку.

Так чи інакше, обидва медичні підходи не є взаємовиключеними, тим паче що вчені довели мутації хромосом у мишей через стреси. Ось чому, незважаючи на однакову спадковість, одна людина хворіє а інша ні.

То що ж провокує виникнення хвороб? Варто пильнувати, що означає кожна з хвороб. Хоча страждання часто є необхідним для виявлення причини, вони не є обов’язковими чи неминучими. Не доля нам їх посилає. Вони потрібні лише тоді, коли ми не хочемо дозволити собі все зрозуміти в інший спосіб. Ідеться не про покарання, а про урок, як тоді, коли дитина дістає опік через те, що експерементувала з вогнем. Важливо зрозуміти всі причини і прийняти більЮ який випав на нашу долю. Якщо ми дозволимо болю бути (наскільки це можливо), якщо ми дозволимо йому дійти до найвищого ступеня, то потім він розвернеться на своєму шляху та остаточно зникне.

Та на жаль, люди не розуміють цього, не дають йому статися, а на томість підключають проти симптоматичне лікування, не відчувати болю, а це значить і не відчувати себе в тілі та не мати з ним контакту. Але, не треба влаштовувати собі смертельне випробування там, де можна допомогтися того самого результату спокійно і послідовно.

І в цьому на допомогу має прийти так зване-пробудження свідомості. Це є робота з емоціями, свідомими чи несвідомими (емоційна пам'ять) полегшує процес пробудження свідомості й тим самим дає нам змогу вивільнити енергію, яка перебуває на рівні несвідомого.

Зачасту в практиці це виглядає як плач, сльози, тремтіння та інше. І саме на цьому етапі, людина переживає прийняття ситуації та інтеграцію досвіду, і це може бути як приємно, так і не дуже. Цей етап є обов'язковим, адже допомагає закріпити емоційне одужання на рівні несвідомого бо вони підкріплені глибокими внутрішніми травмами-дитячими чи отриманими внасліок якихось подій дорослого життя. Варто зрозуміти свої спогади, розпізнати і прийняти свої емоції й не намагатися з ними боротися. Саме на цьому етапі ми можемо відпустити все, що з нами колись трапилось. У нас немає вибору позаяк ми вже вичерпали всі сили на безрезультатну боротьбу зі стражданнями. Ми не знаємо що зробити аби розв'язати конкретну ситуацію. Нам залишається тільки змиритися та вибачити. У християнстві це- «Нехай буде воля твоя», в ісламі – «якщо Бог забажає», у східній – «відпусти».

У жодному разі не йдеться про те, щоб відпустити ситуацію, а про те, щоб зрозуміти внутрішні причини, і, тоді, дивовижним чином все змінюється, і навіть найзаплутаніші речі стають зрозумілими. І за неймовірно короткий час, тіло починає відновлюватися і стає здоровим.

Робота з психікою через тіло- тілесна психологія, дає неймовірні результати. Спробу відчути своє тіло по новому.